/** * default page template */ get_header(); // get metabox page layout option $agro_mb_page_layout = rwmb_meta('agro_page_layout'); $agro_page_layout = $agro_mb_page_layout != '' ? $agro_mb_page_layout : 'full'; // if empty metabox option set metabox page layout $agro_page_layout_ctrl = ($agro_page_layout == 'left-sidebar' or $agro_page_layout == 'right-sidebar') ? 'col-md-8' : 'col-md-12' ; // sidebar setting do_action("agro_before_page"); ?>

Результати випробування прилипача ЕСТЕРЛИП на гербіцид

Оцінка біологічної та господарської ефективності гербіциду Тівітус у баковій суміші з поверхнево-активними речовинами у посівах кукурудзи

РЕФЕРАТ:

Об'єкт дослідження

Процес формування видового та чисельного складу бур’янів у посівах кукурудзи при застосуванні гербіциду Тівітус та прилипача.

Предмет дослідження

Видовий склад бур’янів, ефективність гербіциду, продуктивність кукурудзи.

Методи дослідження

Під час виконання роботи використовували загальнонаукові методи досліджень, основними з яких були: польовий – для дослідження взаємодії кукурудзи з біологічними та абіотичними факторами; вимірювально-ваговий – для встановлення врожайності культури.

Мета роботи

Вивчити ефективність дії гербіцидів у поєднанні з прилипачами на бур’яни в посівах кукурудзи та їх вплив на елементи структури врожаю.

Умови проведення досліджень

Роботу проводили на науково-дослідному полі навчально-наукового центру Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. Почвенный покров опытного участка представлен черноземами обыкновенными малогумусными середньосуглинкових полнопрофильными. Агротехніка вирощування кукурудзи відповідала зональним рекомендаціям.

Результати досліджень

Найвищий рівень урожайності отримали у варіанті, де застосовували Тівітус + прилипач ЕСТЕРЛИП 22,4 ц/га порівняно з Тренд 90 – 14,4 ц/га, Синержент – 15,0 ц/га в абсолютному контролі 3,7 ц/га та на контролі 2 – 6,6 ц/га.

ВСТУП

Актуальність дослідження

Висока засміченість сільськогосподарських угідь пояснюється здатністю бур’янів легко адаптуватися до умов довкілля. На підставі багаторічних спостережень науково-дослідних установ України (інститути землеробства УААН, захисту рослин УААН, цукрових буряків УААН, зернового господарства УААН, Національний аграрний університет) встановлено, що лише 10% обстежених площ мають незначну засміченість, 60% площ – середню (10- 50 шт/м2) та 30% ріллі – сильну засміченість (понад 50 шт/м2). Потенційна засміченість ріллі становить від 400-500 млн. шт/га до 1-2 млрд. шт/га. Шкідливість бур’янів називають здатність бур’янів викликати зниження врожайності та погіршення якості продукції.

Зниження врожаю окремих культур може досягати: озимої пшениці та жита – 55-60%, ярого ячменю – 40-45%, картоплі – 40-55%, цукрових буряків – 50-80%, кукурудзи – 50-70%, льону – 35 -45%. Розрахунки показують, що втрати від бур’янів у землеробстві України на всій площі ріллі щорічно становлять мільйони тонн: зерна – 8-10, цукрових буряків – 15-18, картоплі – 5-6, соняшника – 0,5-1,0 та значна кількість. іншої продукції галузі землеробства.

Гербокритичний період у кукурудзи становить 40-50 днів, він триває від сходів та до фази утворення волоті. Біологічною основою тривалого гербокритичного періоду є повільне зростання рослини на початку вегетації та технологічною основою – широкорядний спосіб посіву, що створює сприятливі умови для проростання насіння бур’янів. Особливістю вирощування кукурудзи є те, що всі основні дії щодо захисту від бур’янів мають бути проведені до сходів культури, що передбачає застосування ґрунтових гібридів та застосування страхових гербіцидів.

Велике значення для зменшення собівартості та підвищення ефективності засобів захисту рослин мають прилипаті, які допомагають закріпити робочий розчин препаратів для захисту рослин на листовій поверхні та насінні, а також запобігти їх збігу та продовжити їх дію.

Розділ 1. погодні умови та методика проведення досліджень

Характерна особливість початку весни – це досить значні коливання плюсових (вдень) та негативних (вночі) температур повітря, що стримувало настання фізичної стиглості ґрунту. Нічні заморозки тривали до 31 березня. Проте з 1 квітня зафіксовано стрімке наростання середньодобових величин, що перевищили багаторічну місячну норму на 1,8 °С. Абсолютний температурний максимум весняного періоду (+32 + 36 °С) припадає на другу та третю декади травня (табл. 1).

Таблиця 1. Метеорологічні умови вегетаційного періоду кукурудзи у 2020 році (АМСТ., м. Дніпро)

Декада Місяць року За період
Квітень Травень Червень Липень Серпень
Температура повітря, ºС
Перша 9,9 14,7 23,1 20,9 18,7 17,5
Друга 9,2 19,2 25,5 20,2 22,1 19,2
Третя 14,4 19,9 23,3 23,4 22,9 20,8
За місяць 11,2 17,9 24,0 21,5 21,2 19,2
Багаторічна норма 9,4 16,0 19,6 21,3 20,6 17,4
Опади, мм
Перша 12,3 19,9 11,6 0,0 0,0 43,8
Друга 9,2 20,3 16,9 0,3 2,1 46,7
Третя 14,5 14,7 7,5 0,0 0,0 36,6
За місяць 36 54,2 36,0 0,3 2,1 165,1
Багаторічна норма 38 46 59 56 37 236

Березень 2020 року видався помірно дощовим. Протягом місяця задокументовано 10 днів із опадами від 0,1 до 12,3 мм, проте сума їх не перевищила 23 мм (багаторічна позначка – 34 мм). Наступні весняні місяці відзначалися вкрай нерівномірним надходженням опадів. Так, у першій та третій декадах квітня їх випало відповідно 12,3 та 14,5 мм, у другій декаді 9,2 мм. Травень відзначився досить сприятливим зволоженням, у середньому за місяць випало 54,2 мм (46 мм середньорічної суми опадів). Починаючи з червня, кількість опадів до серпня знизилася практично до нуля. Таке явище відбилося насамперед на зростанні та розвитку в пізніх ярих культурах (кукурудза, соняшник), проте при зменшенні відносної вологості повітря до позначки 28-30% спостерігали зниження тургору листя та гальмування асиміляційних процесів.

Загальна сумарна кількість опадів протягом літа (147,3 мм) склала 30% норми, при цьому терміни їхнього випадання не збігалися з формуванням репродуктивних органів кукурудзи, що негативно вплинуло на її врожайність. Температурний режим повітря влітку перевищував багаторічні показники на 1,9°С. Загалом погодні умови в період вегетації слід вважати посередніми для польових культур. (Табл. 1).

Протягом усього серпня утримувалась аномально спекотна, суха погода. Середньодобові температури повітря на 8 ° С перевищували середньо багаторічну і становили 30 ° С тепла. Такі ж спекотні та посушливі умови були відзначені і на початку вересня, лише наприкінці першої декади відзначалося зниження температури на 5°С до 25°С тепла.

У першій декаді вересня переважала аномально спекотна, суха погода. Наприкінці декади по області спостерігалися дощі різної інтенсивності, грози, шквалисте посилення вітру та зниження температури. Середньодобові температури повітря в більшості часу на 3-7 ° С перевищували звичайну і знаходилися в межах 21-27 ° С, в кінці декади вони були близькі до норми або на 1-2 ° С нижче за неї і становили 15-18 ° С тепла. Опади носили зливовий характер. Кількість їх за декаду становила 43 мм.

Польові дослідження

Польові дослідження проводили на науково-дослідному полі навчально-наукового центру ДДАЄУ. Ґрунти дослідних ділянок представлені чорноземами звичайними малогумусними середньосуглинковими.

Потужність гумусового горизонту становить приблизно 75 см. Вміст азоту у верхній частині гумусового горизонту дорівнює 0,19%, фосфору – 0,14%, калію – 2,2%, гумусу – 3,9%. Вид грунту – чорнозем звичайний середньосуглинистий малогумусний на лесі.

Агротехніка вирощування кукурудзи відповідала зональним рекомендаціям. Попередник пшениця озима, оранку проводили на глибину 23 – 25 см, зябко вирівнювали навесні зубними боронами.

Кукурудзу (середньоранній гібрид Полтава) сіяли сівалкою СПЛ-6, 14 травня 2020 року. Досвід однофакторний. Розміщення ділянок у досвіді систематичне. Повторність – триразове.

схема досвіду

Варіанти Повтор / № ділянки
І ІІ ІІІ
Контроль 1 1 2 3
Контроль 2 (гербіцид без прилипувача) 4 5 6
Тівітус + прилипач Тренд 90 7 8 9
Тівітус + прилипач Синерджент 10 11 12
Тівітус + прилипач ЕСТЕРЛИП (140 мл) 22 23 24
Тівітус + прилипачЕСТЕРЛИП (200 мл) 25 26 27
Тівітус + прилипач ЕСТЕРЛИП (260 мл) 28 29 30

Потенційна засміченість ґрунту у місцях проведення дослідів вегетативними органами розмноження багаторічних коренепаросткових бур’янів становила: 100-120 тис. шт/м² (тобто середня) та насінням малолітніх: 800-900 млн. шт/га у пахотному шарі (висока).

Внесення гербіциду з прилипачами проводили у фазу 4-6 справжнього листя бур’янів компактним обприскувачем ОМ-4. (Мал. 1).

Мал. 1. обприскувач компактний, ширина захвату - 4 м (ОМ-4).

Висоту рослин визначали по ділянках у фазу повного викиду волоті кукурудзи.

Засміченість посівів кукурудзи визначали шляхом накладання по самій діагоналі ділянок у 10-ти точках облікових рамок (0,25 м2) з визначенням їх кількісно-видового складу та подальшим перерахунком рясності на 1 м2 поля. Визначення засміченості проводили перед внесенням гербіциду та після 25 діб після внесення.

Урожай кукурудзи визначали вручну шляхом зламування качанів у двох несуміжних рядках на довжину 14,3 м з подальшим аналізом структури та визначенням виходу зерна та його вологості відповідно у перерахунку на 14%.

РОЗДІЛ 2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Технічна ефективність застосування гербіцидів

Посіви навесні 2020 визначалися в досвіді дуже високою бур’яном переважно карантинним бур’яном амброзією полинолистою, а також лободою білою. Саме це бур’яни створювали потенційно найбільшу загрозу втрат урожайності зерна, тому потребували першочергового знищення. Крім них у посівах траплялися спорадично ще 4-5 видів ранніх бур’янів.

Загалом проблема ефективного захисту посівів кукурудзи від бур’янів після непарових попередників зводиться до вирішення двох головних завдань: попередження насіннєвого плодоношення їх малолітніх видів та вегетативного відновлення багаторічних коренепаросткових.

За зазначеними видами бур’янів відповідь на ці питання дають обліки засміченості посівів перед внесенням гербіцидів та через 25 днів після обприскування.

Технічна ефективність застосування гербіциду спільно з прилипачами, %

Варіанти Амброзія
полиннолиста
Марь
біла
Портулак
городній
Щириця
звичайна
Контроль 1
Контроль 2 (гербіцид без прилипувача) 75 31 74 51
Тівітус + прилипач Тренд 90 50 81 82 48
Тівітус + прилипач Синерджент 50 88 80 51
Тівітус + прилипач ЕСТЕРЛИП (140 мл) 75 75 80 78
Тівітус + прилипач ЕСТЕРЛИП (200 мл) 75 88 83 86
Тівітус + прилипач ЕСТЕРЛИП (260 мл) 75 94 83 91

Аналізуючи дані технічної ефективності слід зазначити, що застосування прилипача позитивно вплинуло збільшення ефективності дії гербіциду. Якщо розглядати абсолютний контроль (без внесення гербіциду) і контроль гербіцид без прилипателя вони мають суттєві відмінності з варіантами, де застосовували як брендові прилипачі, так і нові дослідні.

Найвищу технічну ефективність по амброзії полиннолистной відмічено на ділянках, де вносили ЕСТЕРЛИП – 75% порівняно Тренд 90 -50%, Синерджент – 50%, по березі білої ЕСТЕРЛИП – 75-94%, порівняно Тренд 90-81%, Сінержент 88%

2.2 Висота рослин

Визначення висоти рослин як одного з важливих морфологічних показників свідчить про те, що рослини кукурудза реагують на зміни умов вирощування.

Висота рослин

Варіанти Номер проби
Середнє % до ко-лю
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Контроль 1 135 135 140 140 140 145 135 135 130 135 137 -
Контроль 2 (гербіцид без прилипувача) 135 170 155 155 165 155 160 160 160 165 158 15,3
Тівітус + прилипач Тренд 90 185 190 160 165 175 190 175 190 175 160 177 28,8
Тівітус + прилипач Синерджент 180 185 190 185 185 195 180 165 175 180 182 32,8
Тівітус + прилипач ЕСТЕРЛИП (140 мл) 180 175 180 180 175 175 180 175 180 180 178 29,9
Тівітус + прилипач ЕСТЕРЛИП (200 мл) 200 200 195 195 205 195 205 200 195 200 199 45,3
Тівітус + прилипач ЕСТЕРЛИП (260 мл) 205 195 200 195 200 195 195 200 195 195 198 44,2

При визначенні висоти рослин у фазі цвітіння було встановлено, що найбільш інтенсивне зростання спостерігалося на варіанті з внесенням гербіциду Тівітус у поєднанні з прилипачем ЕСТЕРЛИП – 178-198 см, порівняно з Тренд 90 – 177 см, Синерджент – 182 см, контроль 1 – 137 см, контроль 2 -158 см.

2.3 Врожайність кукурудзи

Дослідження з питань технології вирощування кукурудзи на зерно показують, що формування максимального врожаю зерна можливе лише у випадку, коли фактори життєзабезпечення оптимізовані на всіх етапах органогенезу культури. При існуючому амплітудному розвитку кліматичних елементів протягом вегетації культури ефективність технологічних прийомів визначається тим, наскільки вони можуть оптимізувати агроекологічні режими в агроценозах.

Розвиток бур’янів призводить до перерозподілу поживних речовин та вологи на їх користь, а це, у свою чергу, спричиняє зниження врожайності кукурудзи у найбільш депресивному режимі.

Врожайність зерна кукурудзи в залежності від досліджуваних факторів, ц/га

Варіанти Повторення Середнє +/- до контролю 1 +/- до контролю 2
І ІІ ІІІ
Контроль 1 3,5 3,8 3,7 3,7 -2,9
Контроль 2 (гербіцид без прилипувача) 6,6 6,4 6,8 6,6 2,9
Тівітус + прилипач Тренд 90 14,3 14,5 14,4 14,4 10,7 7,8
Тівітус + прилипач Синерджент 14,9 14,9 15,3 15,0 11,4 8,4
Тивитус + прилипатель ЕСТЕРЛИП (140 мл) 12,8 13,5 12,7 13,0 9,3 6,4
Тівітус + прилипач ЕСТЕРЛИП (200 мл) 17,9 18,3 18,1 18,1 14,4 11,5
Тівітус + прилипач ЕСТЕРЛИП (260 мл) 22,9 22,7 21,6 22,4 18,7 15,8

Погодні умови вегетаційного періоду виявилися неоднорідними, що суттєво вплинуло на величину врожайності кукурудзи, яка мала низьку таблицю, фото. Так у середньому за варіантами вона становила від 3,7 до 22,4 ц/га.

Найвищий рівень урожайності отримали у варіанті, де застосовували Тівітус + прилипач ЕСТЕРЛИП 22,4 ц/га порівняно з Тренд 90 – 14,4 ц/га, Синержент – 15,0 ц/га в абсолютному контролі 3,7 ц/га та на контролі 2 – 6,6 ц/га.

ВИСНОВКИ

  1. Найвищу технічну ефективність по амброзії полиннолистной відзначено на ділянках, де вносили ЕСТЕРЛИП – 75% порівняно Тренд 90 -50%, Синерджент – 50%, по лебеді білої ЕСТЕРЛИП – 75-94%, порівняно Тренд 90-81%, Синерждент – 88%.
  2. Найбільш інтенсивне зростання спостерігалося на варіанті з внесенням гербіциду Тівітус у поєднанні з прилипачем ЕСТЕРЛИП – 178-198 см у порівнянні з Тренд 90 – 177 см, Синерджент – 182 см, контроль 1 – 137 см, контроль 2 -158 см.
  3. Найвищий рівень урожайності отримали у варіанті, де застосовували Тівітус + прилипатель ЕСТЕРЛИП (260 мл) 22,4 ц/га порівняно з Тренд 90 – 14,4 ц/га, Синерджент – 15,0 ц/га в абсолютному контролі 3,7 ц/га та на контролі 2 – 6,6 ц/га, прилипач ЕСТЕРЛИП забезпечив урожайність залежно від концентрації 14,3 – 15,6 ц/га.